Танто — одна з найвпізнаваніших форм клинка: прямий обух, різкий злам кромки й масивне вістря. Сьогодні вона трапляється і в тактичних ножах, і в складних ножах на щодень. Розбираємося, звідки взялася ця форма й кому вона справді потрібна.

Японське танто

У Японії «танто» — це не форма клинка, а тип зброї: короткий кинджал самурая з клинком до одного сяку (близько 30 см). Класичні японські танто мали плавно вигнуте вістря — зовсім не таке, як у сучасних «танто»-ножів.

Американське танто

Форму, яку сьогодні всі називають танто, популяризувала американська компанія Cold Steel на початку 1980-х. Її особливості:

  • Прямий товстий обух, що йде майже до самого вістря.
  • Дві прямі ріжучі кромки, що сходяться під кутом: довга основна й коротка біля вістря.
  • Масивне вістря з великою кількістю металу — воно дуже міцне на прокол і злам.

Звідси й назва «американське танто» — щоб відрізнити від японського оригіналу.

Плюси й мінуси

ПлюсиМінуси
Дуже міцне вістряНемає «черевця» — незручно різати на дошці й знімати шкуру
Коротка передня кромка зручна для точного різу, як стамескаДві кромки складніше точити: кут на зламі легко «завалити»
Агресивний, упізнаваний виглядДля кухні й оброблення дичини — не найкращий вибір

Танто, drop point чи clip point

  • Drop point — обух плавно опускається до вістря, кромка з вираженим «черевцем». Універсальна форма для полювання й побуту.
  • Clip point — обух біля вістря ніби зрізаний (часто увігнуто). Гостре, тонке вістря, зручне для точної роботи.
  • Tanto — міцне вістря, пряма кромка. Для прорізання щільних матеріалів, картону, стропи, для тактичних задач.

Як точити танто

Кожну кромку точать окремо: спершу довгу основну, потім коротку біля вістря, не заходячи бруском за злам. Зручніше на плоскому бруску чи в системі з фіксацією кута — протяжні точила «з'їдають» злам і округлюють його. Детально — у статті «Як заточити ніж удома».

Ножі з клинком танто в каталозі